Вона входила до Західно-Сибірського краю, а після його розукрупнення в 1934 році увійшла до Красноярського краю. 3 липня 1991 року автономна область була перетворена на республіку і отримала назву Хакаська РСР, з 29 січня 1992 року стала називатися Республікою Хакасія.

Хакаси — нащадки древнього населення Мінусинської улоговини, де послідовно змінилося безліч археологічних культур: афанасьєвська, окуневська, андронівська, карасуцька, тагарська, таштицька. Вважається, що тюркська мова з'явився тут приблизно III в. до зв. е.

Хакаська автономна область була утворена 20 жовтня 1930, багато років входила в Красноярський край; 1990 року була перейменована на Хакасську АРСР, 1991 року — на Хакасську РСР. У 1992 році Хакаська РСР вийшла зі складу Красноярського краю, отримавши найменування «Республіка Хакасія».

Хакаси (самоназва – хакастар і тадарлар; застаріла – мінусинські татари, абаканські (єнісейські) татари, ачинські татари) – тюркський корінний народ Хакасії, найбільш поширений в Південному Сибіру на лівобережжі Хакаско-Минусинської улоговини.