«Стара Ізергіль» — розповідь Максима Горького, написана 1894 року, що складається з трьох частин. У розповідь увійшли дві «легенди»: легенда про Ларру та легенда про Данка, а також розповідь бабусі про чоловіків, яких вона любила протягом життя.
Розповідь «Стара Ізергіль» відноситься до ранніх романтичних творів М. Горького. Відповідь: оповідання.
Це оповідання в оповіданні, міркування про долю людини і сенс життя, істинні цінності, свободу і життєву мудрість. Якщо коротко, «Стара Ізергіль» розповідає про те, як якийсь оповідача, він же автор, виявляється в Бессарабії на зборі винограду.
Головна думка оповідання ГорькогоСтара Ізергіль" полягає в тому, щоб дати зрозуміти читачеві, що життя дає нам багато досвіду, і що потрібно прожити своє життя гідно, чесно та цікаво, як робила стара Ізергіль.