Давид побіг назустріч Голіафу. Він швидко кинув камінь за допомогою пращі. Камінь ударив Голіафа у чоло, і велетень упав на землю. Господь допоміг Давиду перемогти Голіафа без меча та броні.
І опустив Давид руку свою в сумку і взяв звідти камінь, і кинув із пращі та вразив Філистимлянина в лоба, так, що камінь устромився в лоб його, і він упав обличчям на землю, так здолав. Давид Філистимлянина пращою та каменем, і вразив Філистимлянина й убив його; меча ж не було в руках Давида.
Адже Давидові було тоді лише п'ятнадцять років. Він був гарний ніжною напівдитячою красою. Досвідчені воїни лише посміхалися, спостерігаючи його кумедний запал. Давид здавався їм тим більш смішним на тлі могутньої постаті, закутої в броню Голіафа.
Досягнення «Давид та Голіаф»виконується шляхом паралізації Руїнного Молотильника атаками по його вразливих місцях.