Теплові ефекти реакцій визначають як експериментально, так і за допомогою термохімічних розрахунків. Для практичних вимірювань теплових ефектів служать спеціальні прилади – калориметри (сутність методу калориметрії розглянуто експериментальної частини). Q і Р Q так само не залежать від шляху протікання процесів.
Із закону Гесса випливає важливе слідство: тепловий ефект хімічної реакції дорівнює сумі теплот утворення речовин, що виходять за вирахуванням суми теплот утворення вихідних речовин: ∆Н = ∑ (𝘮 ∆Н) продукти – ∑ (𝘯 ∆Н) реагенти, де 𝘮 і 𝘯 – число молей кожної речовини в рівнянні реакції.
Величину теплового ефекту можна отримати експериментальним шляхом проведення реакції в калориметрі. Цей прилад здатний дуже точно визначити кількість теплоти, що виділилася або поглинулася.
Тому під тепловим ефектом розчинення розуміють кількість виділеної або поглиненої теплоти при розчиненні 1 молячи речовини у певній кількості (не менше 400 молей) розчинника. Подальше розведення розчину дуже слабко змінює величину теплоти розчинення.