Самотність – це страшний бич як для дорослих, так і для дітей. Тому найефективнішим покаранням у країні вважається відлучення від колективу – як удома, і на роботі чи школі. Карати або осудити дитину сторонніми в Японії не заведено – для цього є батьки.
Відповідь проста — своє невдоволення вони показують інтонаціями та поглядом. Японські діти безпомилково розпізнають, коли батьки засмучені їхньою поведінкою, відчувають провину і каяття, і намагаються виправитися.
Японці нав'язують своїх дітей не словами, а власними вчинками. При цьому дитини з раннього віку вчать бути уважним до почуттів — своїх, оточуючих людей і навіть предметів. Маленького пустуна не відганяють від гарячої чашки, але якщо він обпікся, амае просить у нього вибачення.