Через три роки, побоюючись змови, імператор стратив свого старшого сина Кріспа і дружину Фаусту. Давши своїм дітям християнське виховання, сам Костянтин усе життя залишався язичником. Обряд хрещення він прийняв лише на смертному одрі – у 337 році, проте ця легенда не підтверджена історичними фактами.
На початку IV століття (традиційна дата – 301 рік) Велика Вірменія стала першою країною, що прийняла християнство як державна релігія, що пов'язано з іменами святого Григорія Просвітителя та вірменського царя Тиридата III Великого.
Найважливішими подіями християнства у IV столітті стали скликаний римським імператором Костянтином Великим Перший Нікейський собор (325), який встановив основні догмати християнської віри, та Фессалонікійський едикт (380), який утвердив нікейське християнство як державна релігія Римської імперії.
Імператор Костянтин першим вирішив навернути авторитет християнської церкви на; благо держави. Він вважав, що тільки так, а не за допомогою відродження віри в «батьківських» богів, можна було зміцнити міць і єдність імперії.