КРЕМІНЬ, -мня́, м. 1. Мінерал, різновид кремнезему, дуже твердий камінь, що вживався раніше для висікання вогню, тепер застосовується в керамічній, скляній та ін промисловості.
Кремінь (від грецького krēmnos – скеля, скеля) – це мінерал, різновид кремнезему, дуже твердий камінь, що вживався насамперед для висікання вогню. У розмовній мові кремнем також називають людину, Що володіє твердим, непохитним характером.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Д. | кремінь | кремнієм |
| Ст. | кремінь | кремні́ |
| Тв. | кремнем | кремніями |
| Пр. | кремне́ | кремнях |