Виноски повинні оформлятися так: 1) нумерація виносок повинна починатися на кожній сторінці; виноски нумеруються арабськими цифрами; 2) прізвища та ініціали авторів цитованих робіт виділяються курсивом, причому ініціали слідують після прізвища, пробіл між ініціалами відсутня (наприклад: Соколов Б.).
Внутрішньотекстові виноски оформляються у самому тексті у квадратних дужках, у яких зазначається прізвище автора, рік публікації та номер цитованої сторінки. Наприклад: [Корконосенко 1992: 53], де «Корконосенко» – автор монографії, «1992» – рік видання, «53» – номер сторінки.
Пишемо диплом: оформлення виноски за всіма правилами Виноска відноситься до підрядкових видів приміток. Знак виноски ставлять у вигляді арабської цифри або зірочкою (*). Однак зірочка буде доречна лише в тому випадку, якщо на сторінці лише одна примітка. Якщо виносок більше, рекомендується використовувати порядкові цифри.
Виноска — це маленька цифра наприкінці речення/абзацу, де було використано цитату чи інформацію з джерела. Внизу сторінки під спеціальною рисою ця цифра вказує на джерело інформації. Цифри проставляються наскрізною нумерацією. Грамотна курсова – це правильне оформлення виносок.