Метформін відновлює чутливість гепатоцитів до інсуліну і призводить до зниження продукції печінки холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності, наслідком є зниження рівня ТГ.
призначення метформіну протипоказано у пацієнтів із підвищеною активністю печінкових трансаміназ. Для визначення ролі бігуанідів у генезі лікарських гепатитів доцільно загалом висвітлити сучасні уявлення про медикаментозні ураження печінки.
У клінічних дослідженнях показано, що метформін у хворих на неалкогольну жировий хворобою печінки знижує рівень гіперглікемії, активність печінкових ферментів та підвищує чутливість до інсуліну, а також зменшує вираженість запальних змін, жировий дистрофії та ступінь фіброзу печінки [8].
Однією з головних причин побоювання при призначенні метформіну є ризик розвитку лактатацидозу за наявності будь-яких станів, що супроводжуються гіпоксією. Лактатацидоз дуже рідкісний, але потенційно смертельним ускладненням.