Цинк (Хімічний символ – Zn, від лат. Zincum) – Хімічний елемент 12-ї групи (за застарілою класифікацією – побічної підгрупи другої групи, IIB), четвертого періоду періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва, з атомним номером 30.
ZnO(К, ж). Термодинамічні властивості кристалічного та рідкого оксиду цинку у стандартному стані при температурах 100 – 4000 K наведені у табл.
атом цинку Zn I відноситься до елементів IV періоду. Його електронна структура містить 30 електронів, що заповнили повністю 7 оболонок. На відміну від лужноземельних елементів тут два s-електрона додаються не до заповненої p6-оболонки, а до 3d10-оболонки.
У 1746 берлінському хіміку Андреасу Сигізмунду Маркграфу (1709-1782) вдалося отримати металевий цинк у чистому вигляді. У своїх дослідах Маркграф нагрівав цинкову руду різних видів разом із вугіллям у тиглях без доступу повітря.