Геліоцентрична система світу — ідея про те, що Сонце є центром світобудови та точкою, навколо якої обертаються всі планети, зокрема Земля.
У 1543 р. н. Коперник опублікував свою основну працю "Про поводження небесних сфер" з викладом та обґрунтуванням геліоцентричної системи світу. Згідно з новим навчанням, у центрі Всесвіту знаходиться Сонце, а Земля – одна з планет, що рухаються навколо Сонця.
Принцип Коперника (іноді також називається принципом пересічності або принципом посередності) полягає в тому, що не Земля, ні Сонце не займають якесь особливе становище во Всесвіту. Бере свій початок зі зміни парадигми під час переходу від геоцентричної системи світу до геліоцентричної.
Головний і майже єдиний твір Коперника, плід його більш ніж 40-річної роботи, – «Про обертання небесних сфер» (лат. De revolutionibus orbium coelestium). Твір виданий у Нюрнберзі в 1543; воно друкувалося під наглядом найкращого учня Коперника, Ретика.