Толерантність (у фармакології) або синдром звикання (Звикання до лікарських засобів) означає зниження реакції на повторне введення ліків, наркотиків або психоактивних речовин; звикання організму, через що потрібна все більша і більша доза для досягнення властивої речовини ефекту.
Зазвичай причиною виникнення звикання є прискорення метаболізму лікарського препарату (часто внаслідок підвищення активності ферментів печінки, що беруть участь у метаболізмі лікарських препаратів) та зниження кількості ділянок (клітинних рецепторів), з якими зв'язується препарат, або ослаблення зв'язку.
Звикання (Габітуація) – це поступове зменшення реакції у відповідь як результат продовжується або повторюється стимуляції в нормальних умовах (не супроводжується підкріпленням стимулу). Звикання властиво всім живим істотам.
Толерантність – це зниження реакції на препарат, що неодноразово використовується. Резистентність – це розвиток здатності мікроорганізмів або пухлинних клітин протистояти раніше руйнівному впливу ліків. Прикладами лікарських засобів, що призводять до толерантності, є етиловий спирт та опіати.