Незважаючи на те, що бібліотечна справа в давній Русі була широко розвинена, сама назва «бібліотека» з'явилася лише у 18 ст. До цього її називали «книгоохоронцем», «книгоположницею», «книгосховищем» і навіть «книжковою скарбницею».
Про роль бібліотек в житті людей можна судити вже за тими образними найменуваннями, які їм здавна присвоювали. Їх називали храмами мудрості, пам'яттю людства, сховищами скарбів цивілізації.
Бібліотека Ярослава Мудрого – легендарне зібрання книг і документів, що належало Великому князю київському Ярославу Мудрому. Згідно з найпоширенішою версією, у XII столітті і пізніше вона знаходилася в Софійському соборі Києва або в підземеллях під ним.
А ще бібліотеку називають «храмом знань», «скарбницею мудрості», «книжковою коморою», «аптекою для душі».