Селяни, які викупили свої землі, називалися селянами-власниками, які не перейшли на викуп, – тимчасово зобов'язаними селянами. Селяни могли перейти на дарчий наділ ( 1/ 4 від належного, але без викупу), у цьому випадку вони називалися селянами-дарниками.
Сільським товариствам надавалося право викупу садиби та за згодою з поміщиком — польового наділу, після чого всі зобов'язання селян перед поміщиком припинялися; селяни, що викупили наділ, іменувалися «селянами-власниками».
Селяни, отримавши особисту свободу, відтепер мали мати самоврядування. Основою нової системи самоврядування ставали сільський сход та волосний сход. Цими зборах сільське суспільство обирало старосту, збирача податків, старшину. Значення Селянській реформи 1861
Як називали після реформи 1861 року селян, особисто вільних, але виконували повинності на користь поміщика? Панщинними