Той хто бореться з ворогом, несе військову службу, воює мав на Русі (у Росії), у різних краях (країнах) та інші назви, такі як: войовник, воїн, вояк, ратай, ратник, боєць, солдат.
Воїн це старослов'янського слова воїн, що означає службовець у війську, військовий, людина, що має відношення до військової справи, безпосередньо беручи участь у військових (бойових) діях. Той, хто бореться з ворогом, несе військову службу, називали їх так: войовник, воїн, вояк, ратай, ратник, боєць, солдат.
У традиційній давньоскандинавській культурі ейнхерії називали найбільших воїнів, що доблесно загинули в бою.
У складі збройних сил дедалі більшого місця почали займати феодальні ополчення — збройні загони, виставлені окремими князями. Ці загони називалися полицями. Полки збиралися окремих містах і наводилися на полі бою князями.