Богоданної козак називав матір своєю дружини, а козачка – мати чоловіка. До цих жінок зверталися виключно на ім'я по батькові, підкреслюючи таким чином повагу до них. Також на знак поваги до батьків один одного козаки і козачки часто величали свого подружжя повним ім'ям та по батькові.
Було ганебно чоловікові займатися жіночими справами. На Кубані козаки суворо дотримувалися правила: ніхто не має права втручатися у сімейні справи. Ким би не була жінка (нехай вона не рідна), до неї треба відноситися шанобливо і завжди захищати її: в жінці майбутнє козацького народу. Її треба берегти!
Олександр Іванович Рігельман, російський військовий, інженер-генерал-майор та перший історик казначейства, у XVIII столітті описував жінок–козачок наступними словами: «Дружини їх обличчя круглого та рум'яного, очі темні, великі, собою щільні та чорняві, до чужинців непривітні».