Берці були придумані для десантників під час Другої світової війни, оскільки звичайні для того часу військові чоботи не могли забезпечити надійної фіксації гомілкостопа, через що під час приземлень парашутисти часто отримували травми.
Історія Під час Другої світової війни більшість військовослужбовців воюючих сторін носили або низькі шнуровані черевики з обмотками або гетрами (РККА, армії США, Великобританії, частково вермахт), або чоботи (Почасти – РККА, вермахт).
Берці статутні ЗС РФ призначені для військовослужбовців Російської армії, підходять для термінової служби у ЗС РФ та є вставними берцями нового зразка. Відрізняються відсутністю зайвих елементів фурнітури, таких як гачки та блискавки. Мають стандартну висоту 25 см.
Воно позначає гомілкову кістку і походить (імовірно) від зменшувально-пестливої форми «стегно» – «стегно». Від «гомілка» пішло прикметник «гомілкова», тобто кістка. Вже потім люди почали називати черевики, що облягають гомілкову кістку – берцями.