Ремер зафіксував, що в міру віддалення Землі від Юпітера на відстань, що дорівнює діаметру орбіти Землі, змінювався час запізнення. Максимальне значення становило 22 хвилини. В результаті розрахунків він отримав швидкість 220 000 км/сек.
Розрахувавши час затемнень супутника Юпітера Іо, Ремер підрахував, що світла потрібно близько 22 хвилин, щоб подолати відстань, що дорівнює діаметру орбіти Землі навколо Сонця. Це відповідало швидкості світла близько 220 000 кілометрів на секунду, що приблизно на 26 % нижче за справжнє значення 299 792 км/с.
Англійською астроном Дж. Бредлі «уточнив» цей показник до 308 000 км/сек. Пізніше швидкість світла виміряли французькі астрофізики Франсуа Арго та Леон Фуко, отримавши на «виході» 298 000 км/сек. Ще більш точну методику виміру запропонував автор інтерферометра, відомий американський фізик Альберт Майкельсон.