У ході політичної кризи в 1991 відокремилися чотири з шести республік: Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Македонія. На територію спочатку Боснії та Герцеговини, а потім автономного краю Косово було запроваджено миротворчі сили ООН.
17 липня 1992 року словацький парламент ухвалив декларацію про незалежність. Чехословацький президент Вацлав Гавел та прем'єр-міністр Маріан Чалфа, які виступали проти поділу, пішли у відставку. 25 листопада 1992 року Федеральні збори ухвалили закон про поділ країни з 1 січня 1993 року.
Королівство Югославія перестало існувати. На місці країни, що капітулювала, німці створили кілька «незалежних»: Сербія дісталася Німеччини, Чорногорія – Італії, більшість Македонії – Болгарії, автономна Воєводина була анексована Угорщиною, а Хорватію та Словенію поділили Німеччина та Італія.