Наголос є ознакою фонетичного слова, яке є або однією ударною словоформою або поєднанням ударної з однією або двома ненаголошеними словоформами. Зазвичай як ударну словоформу виступає знаменне слово, а як ненаголошену — службове слово.
У російській мові жорстких правил наголоси ні. На відміну від французької мови, де наголос падає на останній склад або від польської мови, де наголос падає на передостанній склад. Наголоси у нашій мові може падати на будь-який склад у слові, може падати на корінь, приставку, суфікс та закінчення.
За способом виділення складу з такту можна наголос підрозділити на: динамічний (експіраторний, силовий) – склад виділяється силою видиху квантитативний (кількісний) – склад виділяється довготою мелодійне (музичне, тонове) – склад виділяється рухом голосового тону.
Наголос – Виділення голосом одного зі складів у слові. Ударний склад вимовляється сильніше, голосніше, ніж ненаголошений, тягнеться довше.