Принцип роботи досить простий: рентгенівське проміння проникають у організм, внутрішні тканини їх поглинають. На підставі ступеня поглинання формується зображення, яке можна вивести на монітор або спеціальну плівку. При необхідності вводиться контрастна субстанція, що дозволяє отримати чіткіше зображення.
Під час проходження через організм людини рентгенівське проміння взаємодіють з його молекулами та іонізують їх. Говорячи простіше, рентгенівське проміння здатні «розбивати» складні молекули та атоми організму людини на заряджені частинки та активні молекули.
Рентгенівські промені виникають при сильному прискоренні заряджених частинок (гальмівне випромінювання) або при високоенергетичних переходах в електронних оболонках атомів (характеристичне випромінювання). Обидва ефекти використовуються в рентгенівських трубки.
Рентгенографію роблять за допомогою рентгенівських апаратів. Обладнання складається з декількох рентгенівських випромінювачів (трубок), пристрою живлення, перетворювача випромінювання у видиме зображення, приймача випромінювання і касети з фотоплівкою. Максимально допустима доза рентгену становить 150 мілізіверт (мЗв) на рік.