СТАРОВИЙ, -а, -ое.
Слово "старовинний" утворено від іменника "старина", в якому одна буква "н". У слові "старина" основа "старовин". Тобто ми має той випадок, коли основа іменника закінчується на букву "н". від іменника відповідне прикметник: старовинний.
Цим прикметником, як правило, позначають предмети, які стосуються більш глибокої історії, ніж недавнє минуле. Отже, корінь у прикметнику старовинний – "старовин", а не "старий". Згодна Н в корені і є одна з двох ПН: друга Н – це суфікс, а "-ий" – закінчення.
СТАРОВІ (годинник) – у суфіксі повного пасивного причастя минулого часу пишеться ПН.