ВОЛЬЄР, -а, м. і ВОЛЬЄРА, -и, ж. Відкритий або закритий майданчик, обгороджений металевою сіткою для утримання дрібних тварин (переважно звірів, птахів у зоопарках, спеціальних господарствах, розплідниках).
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | вольєра | вольєри |
| Р. | вольєри | вольєр |
| Д. | вольєре | вольєрам |
| Ст. | вольєру | вольєри |
Іменник, неживий, чоловічий рід, 2-е відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: –вольєр– [Тихонов, 1996].
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | намордник | намордники |
| Р. | намордника | намордників |
| Д. | наморднику | намордникам |
| Ст. | намордник | намордники |