руку зі шприцем відвести на 90 градусів до поверхні та швидким рухом ввести голку в м'яз на ¾ (не до кінця!); великим пальцем правої руки повільно тиснемо на поршень, вводячи ліки. Використовуючи двокомпонентний шприц (застарілої конструкції), однією рукою може вийти зробити укол.
Місця для ін'єкцій Найкращі місця для внутрішньом'язових уколів – це верхня частина сідниці, широка м'яз стегна та дельтоподібна м'яз плеча. При виконанні ін'єкції в сідницю її потрібно візуально розділити на 4 квадранти. Укол робиться у верхній зовнішній квадрант – це найбезпечніша ділянка без великих нервів та судин.
Голка інфікується, на місці уколу з'явиться гнійник. Якщо для внутрішньом'язових уколів взяти коротку голку або ввести її неглибоко, вона потрапить не в м'яз, а під шкіру. Незабаром з'явиться ущільнення, яке може нагноюватись.
Протирання антисептиком для ін'єкції (від центру). Розміщення голки під кутом 90 до тіла. Впевнений і швидкий рух голкою вниз, у сідницю (третина голки залишається зовні). Повільне введення ліків.