Основою самоварного виробництва було виготовлення стінки (тулова) самовару. При цьому використовувалося наведення – ручне вільне кування за формою (ковадло). Інструментарій для цього процесу був такий самий як і при зародженні ковальства: ковадла, молоти, кліщі та ковальський горн.
Усе самовари виготовляються з латуні. Листи надходять у заготівельний цех і там на спеціальних верстатах з них вирізають заготовки. Потрібну форму їм надають у штампувальному цеху за допомогою прес-форми та гідравлічного преса.
Існує легенда, за якою самовар народився Росії завдяки Петру I – він привіз його з Голландії, як дивовижне і новаторське пристосування. Є й інша версія, згідно з якою батьківщиною самовару навіть не Тула, а Урал, а творцем його – тульський коваль Демидов.
1912 р. харківський міщанин Епельбейм запатентував апарат для кип'ятіння води для господарських потреб, а також для ванни. Московська фабрика купців Аленчикова та Зіміна скористалася цим винаходом і отримала привілей на виготовлення самовару, який би нагрівав воду, будучи встановленим на плиту.