Коли зерно поміщається у ґрунт глибоко, жито закладає два вузли кущіння: перший – глибоко, а пізніше другий – ближче до поверхні ґрунту, який стає головним. Інтенсивність кущіння у жита висока – кожна рослина формує 4-8 пагонів, а за сприятливих умов – до 50-90.
Для озимий жита властиве швидке зростання у висоту. До колосіння прирости досягають 5 см на добу. При загущеному посіві або надлишку вологи та азотного живлення рослини можуть вилягати. Хоча дозрівання жита протікає повільніше, ніж у озимий пшениці, терміни збирання наступають на 6-10 днів раніше.
Озима жито починає асиміляцію С2 вже при температурі 2-3°С; навесні вона раніше за інші культури починає розвиватися. Для неї найбільш придатні місця з прохолодним кліматом.
Жито є близькою родичкою пшениці, проте набагато корисніше останньої. У її білку міститься значно більша кількість цінних амінокислот (лізину та треоніну), а в зернах значно менше клейковини. Житнє борошно має у п'ять разів більше фруктози, ніж пшеничне.