Метафізично та теологічно він вважав, що Бог є Єдине. У сфері теорії держави та політики він також сповідував ідею єднання. Найважливішою метою він вважав максимально широке втілення миру та злагоди, незважаючи на об'єктивні відмінності у думках.
За своїм визначенням він змінюється ні від яких кінцевих операцій: ні додаток, ні зменшення не заважає йому залишатися тим самим абсолютним максимумом. Будучи у цьому сенсі неподільний, він збігається з абсолютним мінімумом. Абсолютний максимум і абсолютний мінімум є одне й те саме.
[Вчення Кузанця про збіг протилежностей переростає й у глибоку діалектику істини. Суть її полягає в становищі, згідно з яким істина, зрозуміло, на людському рівні, невіддільна від своєї протилежності, від помилки.