Він розраховується за такою формулою: Теплова потужність (Р, кВт). P = m * cp *δt, де m – витрата середовища, cp – питома теплоємність (для води, нагрітої до 20 градусів, дорівнює 4,182 кДж/(кг *°C)), δt – різниця температур на вході та виході одного контуру ( t1 – t2).

Для вибору теплообмінника необхідно знати:

  1. Потужність процесу теплообміну. …
  2. Джерело тепла. …
  3. Максимальна робоча t, температурні графіки джерела тепла та системи-споживача.
  4. Схема приєднання ГВП.
  5. Тип середовища: відомості про середовище, що гріє і нагрівається (t на вході і виході, втрати тиску і витрата середовища).

Розрахунок поверхні теплообмінника

  1. Q=KFt_ср (Вт)
  2. K – це коефіцієнт (коеф-т) теплопередачі, t_ср – загальна середня різниця температур між прилеглими теплоносіями, а F – площа теплообміну в квадратних метрах.

Теплову потужність розраховують за формулою P = m×cp×Δt, де m — витрата середовища, ср — питома теплоємність, що дорівнює воді кімнатної температури 4,18 кДж/(кг*°С), Δt — різниця температур середовища на вході та виході в межах одного контуру (одного середовища).