Трудовий кодекс вчить, що за кожен місяць, відпрацьований повністю, працівнику належить 2,33 дні відпустки. Тобто ми повинні помножити кількість повних відпрацьованих місяців на 2,33 та округлити до цілого числа на користь співробітника.
У загальному випадку розрахунковим періодом визнаються 12 місяців до місяця звільнення співробітника у відпустку. При цьому для розрахунку під місяцем розуміють календарний місяць, не враховуючи скільки в ньому днів (ст. 139 ТК РФ). У загальному випадку розрахунковим періодом визнаються 12 місяців до місяця звільнення співробітника у відпустку.
При розрахунку враховують час фактичної роботи, вихідні, свята чи дні, які працівник взяв власним коштом, якщо їх було не більше 14. Дні відпустки без збереження зарплати, що перевищили цей ліміт, розрахунок не включаються.