При складанні назв органічних сполук за систематичною номенклатурою IUPAC використовують основні поняття: органічний радикал, родова структура, характеристична група, заступник. залишок органічної молекули, з якої видалено один або кілька атомів водню.
Крім вуглецю, в органічних сполук міститься водень, кисень, азот, сірка, галогени та інші елементи. Для виявлення у складі органічного з'єднання тих чи інших елементів потрібне руйнування його молекул і переведення складових його елементів у найпростіші з'єднання.
У теперішній час для найменування органічних сполук застосовуються три типи номенклатури: тривіальна, раціональна та систематична номенклатура — номенклатура IUPAC (ІЮПАК) – International Union of Pure and Applied Chemistry (Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії).
У систематичній номенклатурі назви будуються наступним чином: Вибирається головний ланцюг, за який вибирають найдовший ланцюг атомів вуглецю з подвійним зв'язком. Головний ланцюг нумерують, починаючи з того кінця, до якого ближчий подвійний зв'язок.