Пушкін відноситься до Самсона Виріна з жалем та сумом. Взагалі до всіх станційних доглядачів автор відноситься з розумінням, і в цьому можна переконатися в першому розділі повісті.
Його ставлення до них розкривається через образ оповідача: коли він вперше приїжджає на станцію, він зачарований красою Дуні, яку він примудряється поцілувати, йому приємно розмовляти з батьком та дочкою, немов зі старими знайомими, йому не хочеться їхати.
Самсон Вирін Персонажі Самсон Вирін доглядач поштової станції, колезький реєстратор. Дуня — дочка Вирина, господарювала в станційному будинку.