Велике князівство Литовське виникло у XIII столітті внаслідок об'єднання слов'янсько-литовських племен (литва, ятвяги, кривичі, лехетські радимичі та ін.).
Велике князівство Литовське — східноєвропейська держава, що існувала з середини XIII століття по 1795 рік на території сучасних Білорусії (повністю), Литви (за винятком Клайпедського краю), України (більша частина, до 1569 року), Росії (південно-західні землі, включаючи Смоленськ, Брянск Курськ), Польщі (…
Початок XIII століття знаменує кінець передісторії Великого князівства Литовського. Традиційно засновником держави, тим, хто об'єднав доти окремі балтійські племена та створив князівство вважається Міндовг.
Перше ядро Великого князівства Литовського створив Литовський Князь Міндовг. Зібравши в єдине князівство Литовські землі з містами Новогрудок, Слонім, Волковиськ та Гродно, Міндовг офіційно розпочав утворення Великого князівства Литовського.