За походженням одні фразеологізми є власне російськими, інші запозиченими. Більшість фразеологізмів споконвіку російського походження. Головним джерелом російської фразеології є вільні словосполучення, які, вживаючись у переносному значенні, стають фразеологізмами.
Вперше цей термін був використаний у середині XIX століття і належить німецькому філологу Георгу Бюхману (1822–1884), який досліджував такі висловлювання у роботі Geflugelte Worte (1864) — «Крилаті слова». Кваліфікація словосполучення як крилатого слова залежить від екстралінгвістичних знань.
Фразеологізм — властиве певній мові стійке словосполучення, зміст якого визначається значенням окремо взятих слів, які входять до його складу.
Більшість фразеологізмів прийшло з пісень, казок, притч, прислів'їв російської народу, народної мови: на весь дух, куди очі дивляться, поплатитися головою, горючими сльозами обливатися… Частина обертів з промови людей різних професій: як рукою зняло (лікар), дивитись на всі очі (прикордонник), слинки течуть (кухар)…