Дуня втекла з гусаром Мінським і стала його коханкою, народила йому трьох синів. Незважаючи на те, що він не міг узаконити з нею стосунки, Дуня була щаслива і нічого не потребувала. Доглядач, дізнавшись про зникнення дочки, вирішив виручити її з біди, навіщо вирушив її пошуки.
Він вдав, що він хворий і кілька днів пролежав у будинку Виріних. Коли він нібито видужав, він попросив Дуню проводити його, а потім запропонував її підвезти до церкви, куди та збиралася йти у неділю. Так Мінський вкрав Дуню і забрав її до себе.
Самсон Вирін – доглядач поштової станції, колезький реєстратор. Дуня — дочка Вирина, господарювала в станційному будинку. Ротмістр Мінський – проїжджий офіцер, відвіз Дуню у Петербург. Дружина пивовара — живе з чоловіком та сином у колишньому будинку наглядача станції.