Через гравітаційну взаємодію з Юпітером та іншими планетами-гігантами планетезималь стала нестійкою, і, замість планети, з неї сформувалася група астероїдів. А в результаті орбітального резонансу з Юпітером основна їхня маса виявилася за межі Сонячної системи.
В цілому формування планет та астероїдів Сонячної системи близько до опису цього процесу в небулярній гіпотезі, згідно з якою 4,5 млрд років тому хмари міжзоряного газу і пилу під дією гравітації утворили газопиловий диск, що обертається, в якому відбувалися ущільнення і конденсація речовини диска.
Рух астероїдів Усі відкриті досі астероїди володіють прямим рухом: вони рухаються навколо Сонця в той самий бік, як і великі планети. У переважної більшості астероїдів орбіти не сильно відрізняються одна від одної: вони слабко ексцентричні і мають малий чи помірний нахил.