Зображали богиню-мати із золотим волоссям із гребенеподібною зачіскою. Умай також вважалася і ангелом смерті, що забирає душу того, хто йде в інший світ. На землю вона спускається по веселці з двома березами.
𐰖𐰢𐰆) – найдавніше жіноче божество тюркських і монгольських народів, займало друге місце після Тенгрі. Серед сучасних народів відомо у алтайців, башкирів, бурятів, казахів, киргизів, монголів, татар, хакасів та інших. Найдавніші згадки божества відомі у давньотюркському листі.
Умай–Ене – матір Умай. Найдавніший релігійний культ киргизів, жіноче божество, покровителька дітей та домашнього вогнища. До матері Умай звертаються киргизькі повитухи, знахарі та цілителі, вимовляючи під час пологів та при лікуванні дітей заклинання: «Це не моя рука, це рука матері Умай».
Умай – добрий дух, давня богиня родючості тюркських народів, господиня гір, покровителька немовлят, породіль, диких звірів, мисливців, шанована шаманами Алтаї.