Цинк має блакитний відтінок, важчий за попередній матеріал, за звичайних умов не гнеться. Крихкий, швидко ламається. Для визначення різновиду металу за щільністю знадобиться мірний циліндр та вода. Суть методики полягає у поступовому зануренні виробу в рідину.
Проста речовина цинк за нормальних умов — тендітний перехідний метал блакитно-білого кольору (тьмяніє на повітрі, покриваючись тонким шаром оксиду цинку).
Відрізнити два ці метали можна за допомогою мідного купоросу. Для цього потрібно зробити насічку на виробі та бризнути на неї мідним купоросом. Якщо поверхня почорніла, то це цинк. Відрізнити можна і на вигляд: свинець трохи темніший за кольором (він окислюється на повітрі).
У комплексонометричному методі визначення цинк титрують ЕДТА при рН 10 у присутності індикатора ериохрому чорного Т [18 -22, 30]. Амперометричне титрування іонів цинку проводять з ртутнокапельним або платиновим, золотим і танталовим електродами, що обертається.