Виявлення хлороформу Після охолодження розчину його підкислюють 10% розчином азотної кислоти до кислої реакції на лакмус і додають 0,5 мл 1% розчину нітрату срібла.. Поява білого розчинного осаду в аміаку вказує на наявність хлороформу в досліджуваному розчині. Ця реакція не є специфічною.

Хлороформ, що міститься в дистиляті, можна виявити за наявності хлору в його молекулі, а також за допомогою реакцій Фудживара, утворення ізонітрилу, реакцій з резорцином, з реактивом Фелінга та ін Більшість цих реакцій дають і деякі інші речовини, що містять хлор, що мають токсикологічне значення.

Хлороформ – рідина з солодким запахом, що чимось нагадує ефір. Деякі люди порівнюють його із запахом дезінфікуючих засобів, який ми відчуваємо у медичних закладах. Також деякі хіміки, які працюють у лабораторіях, кажуть, що запах хлороформу віддалено нагадує на запах ацетону [1].

Небезпечний рівень забруднення повітря може бути досягнутий дуже швидко при випаровуванні цієї речовини за 20°C. Речовина знежирює шкіру, що може спричинити сухість або розтріскування. Речовина може вплинути на печінку і нирки. Ця речовина, можливо, є канцерогенною для людини.