Якщо голосні звуки утворюються за допомогою голосу, то згодні голоси і шуму. Згідні звуки бувають дзвінкі (над шумом переважає голос) і глухі (у вимові переважає шум), утворюють пари: [б] і [п], [д] і [т], [в] і [ф], [ж] і [ш], [з] і [с], [г] та [к].
Щоб перевірити парний приголосний в корені слова, треба змінити слово (або підібрати споріднене) так, щоб після приголосного стояла голосна. Наприклад: човен – човник, ложка – ложечка, трава – трава, казка – розповідати, дужка – скоби, діжка – діжка, ніжка – ноженька, мастило – змащувати, губка – губи.
Для перевірки парної згідної в корені слова необхідно підібрати таке однокореневе слово або форму слова, де після цієї згідною буде стояти голосна чи дзвінка згодна. Приклади на орфограму: 1. Кружка – кухоль (докорінно пишеться парна згодна "ж").
Правило звучить так: «Щоб перевірити написання парного приголосного у корені словапотрібно змінити слово так, щоб парний приголосний чувся виразно». Парний приголосний може стояти в середині слова (ложка), а може бути наприкінці слова. Ось десять прикладів: дуб, зуб, ставок, прут, косовиця, сінокіс, луг, цибуля, сад, город.