Від святкового оповідання неодмінно потрібно, щоб він був присвячений подіям святкового вечора — від Різдва до Хрещення, щоб він був фантастичний, мав якусь мораль, хоч на кшталт спростування шкідливого забобону, і нарешті — щоб він закінчувався неодмінно весело…
Різдвяний оповідання у російській літературі називають також «святковим».
Основні ідеї свята — любов до ближнього, співчуття, милосердя, яких так бракує у прагматичному світі. Тому величезне виховне значення святкового оповідання важко переоцінити. Душечкіна Є.
С. Лєскова, в 1895 році – «Святкові оповідання» Олександра П. Чехова.