Регламентований за ГОСТ 18190-72 «ВОДА ПИТКА. Методи визначення вмісту залишкового активного хлору», цей хімічний метод аналізу є різновидом титрування. Основна суть методу полягає в окиснення йодиду активними формами хлору до йоду, а потім його титрування тіосульфатом натрію.
Залишковий вільний хлор – це хлор, що входить до складу хлорноватистої кислоти та гіпохлорит-іону, які утворюються при попаданні гіпохлориту натрію у воду. Залишковий вільний хлор залишається у воді від введеної дози хлорагента після окислення речовин, що знаходяться у воді.
Методика визначення активного хлору заснована на взаємодії хлору з йодидом калію, що супроводжується утворенням еквівалентної кількості йоду. Йод, що виділився, визначають кондуктометричним титруванням розчином тіосульфату натрію [2].
Соляну кислоту можна визначити за іоном хлору якісною реакцією із нітратом срібла. У пробірці із соляною кислотою випадає білий осад хлориду срібла. У колбі номер один – соляна кислота. Залишається переконатися, що в останній пробі – азотна кислота.