Монолог (від ін. -грец. μόνος – один і λόγος – мова) – мова дійової особи, головним чином у драматичному творі, виключена з розмовного спілкування персонажів і не передбачає безпосереднього відгуку, на відміну від діалогу; мова, звернена до слухачів чи до самого себе.
Монолог — це зазвичай мова від однієї особи, не розрахована (на відміну від діалогу) на реакцію у відповідь іншої особи (або осіб), що має певну композиційну організованість і смислову завершеність. Класичний приклад монологу — монолог Чацького з комедії Грибоєдова "Лихо з розуму".
Монолог – Промова, звернена, перш за все, до самого себе і не розрахована на словесну реакцію співрозмовника. Монолог характеризується складним синтаксичним побудовою і прагненням охопити більш широке тематичне зміст проти тим, що характеризує обмін репліками у діалозі.