7(18) листопада 1775 р. імператрицею Катериною II було видано «Установу для управління губерній Російської імперії», відповідно до якої в 1775-1785 рр. була проведена кардинальна реформа адміністративно-територіального поділу Російської імперії.
У них було виділено 483 повіту. Динаміка розукрупнення та перетворення старих губерній на нові була нерівномірною: 1775 року з'явилися 2, 1776 – 3, 1777 – 4, 1778 – 4, 1779 – 5, 1780 – 7, 1781 – 7, 1782 – 2, 1783 – 4, 1784 – 3, 1785 року – 1 губернія.
До кінця царювання Катерини II Росія ділилася на 48 намісництв, 2 губернії (Московську та Санкт-Петербурзьку) та 1 область (Таврійську). Реформа провінційного управління, започаткована Петром Великим, була виведена з хаотичного стану та закінчена.
Система управління На чолі губерній було поставлено губернатори, люди переважно військові. Губернатори командували розташованими у губернії військами й те водночас були головними начальниками управління.