Племена найманів, кереїв та жалаїрів здавна населяли центральні та західні райони Монголії, що зі сходу межують з Казахстаном.
У VIII столітті наймані, згідно з письмовими джерелами, займали землі у межиріччі Орхона та Верхнього Іртиша, на території Західної Монголії.
Жалайр, Жалайд) – монгольське або тюрко-монгольське плем'я, що мешкало на берегах Онона (Забайкальський край) у XII столітті і увійшло до складу монгольського, бурятського, казахського, каракалпакського, узбецького та хазарейського народів.
| Наймани | |
|---|---|
| Пращури | кидані або сегіз-огузи |
| Родинні | монголи, тюрки, кереїти, джалаїри, узумчини, бідегуни, оннігути, меркіти, унгірати, татари, аохани та ін. |
| Історичне розселення | |
| західна Монголія, північно-західний Китай, східний Казахстан, південний Алтай (X-XIII ст.) |