Улус Чагатая охоплював передусім колишню державу каракитаїв та Кучлука найманського (країна Хоміл у монгольських пам'ятниках), а загалом — Мавераннахр з півднем Хорезма, більшу частину Семиріччя та Східний Туркестан майже до Турфану (включаючи Кашгарію).
Чагатай, Джагата́й (монг. Цагадай, ᠴᠠᠭᠠᠲᠠᠢ, 1183 – 1242) – монгольський государ, другий син Чингісхана і Борте. Ще за життя свого батька мав славу кращого знавця Яси і найвищого авторитету у всіх питаннях, пов'язаних із законами та звичаями. Нащадки Чагата правили Середню Азію в XIII—XIV століттях.
Правителі Чагатайського улусу у Могулістані Ілйас-Ходжа, син Тоглук Темур-хана, хан Мавераннахра та Могулістана зима 1362/3-1365/6 рр. Шир Мухаммад-хан, син Мухаммад-хана I, хан Могулістана 1416, 1421-1424/5 рр. Мухаммад-хан II, син Мансур-хана, хан Турфанського володіння 1570-70-ті роки. XVI ст.
1183 р. Чагатай / Дата народження