Влітку 1837 року, поїхавши у справах у Тулу, раптово помер його батько. Незабаром після смерті отця Толстого з сестрою та братами довелося пережити нове нещастя: померла бабуся, яку всі близькі вважали головою сім'ї.
Дитинство Толстого пройшло у старовинній поміщицькій садибі. Рано втративши батьків, Толстой проводить юнацькі роки (1841—1847) у сім'ї своєї тітки, Пелагеї Іллішні Юшкової, у Казані. У Казані, 1844 р., він вступив до університету, на філософський факультет, за розрядом арабсько-турецької словесності.
Толстой сам написав підручники – «Азбуку» та «Нову абетку» і сам за ними навчав селянських дітей. Лев Миколайович прожив 82 роки і всю свою життя присвятив літератури.
Лев Толстой народився 28 серпня (9 вересня) 1828 року у іменитій дворянській сім'ї у родовій садибі матері Ясна Поляна Тульської губернії. Він був четвертою дитиною у ній. Але вже в дитинстві майбутній великий письменник осиротів. Після чергових пологів, коли Леву не було двох років, померла мати.