Вони під час своїх плавань відкрили величезну кількість нових земель. Головною подією Епохи Великих географічних відкриттів стало підтвердження гіпотези кулястості Землі. Географія стала займати важливе місце серед наук.

Великі географічні відкриття призвели до встановлення постійних контактів між найбільш країнами Європи та державами Азії (від арабських на Аравійському півострові до Японії), а також із західною півкулею (там усі держави були завойовані: майя, інки, ацтеки) та Африкою (Занзібар, Конго та інші).

Великі географічні відкриття ознаменували нові шляхи розвитку багатьох держав. У Європі розпочалася активна міграція. Це призвело до звільнення земель та зниження конкуренції на ринку. За допомогою відкритих материків багато держав обзавелися колоніями, які ставали сировинними придатками та ринками збуту.

Великі географічні відкриття – період в історії людства, що почався в XV столітті і тривав до XVII століття, в ході якого європейці відкривали нові землі та морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії в пошуках нових торгових партнерів і джерел товарів, які мали великий попит у Європі.