До засобів, що гнітять утворення сечової кислоти в організмі, відноситься алопурінол (мілурит). Препарат є структурним аналогом гіпоксантину. В організмі перетворюється на аллоксантин, який також перешкоджає утворенню сечової кислоти, але за активністю поступається алопуринолу.
Алопуринол зменшує концентрацію сечової кислоти як у сироватці крові, так і в сечі. Тим самим він запобігає відкладенню кристалів сечової кислоти у тканинах та (або) сприяє їх розчиненню.
Препарати групи НПЗП (німесулід, мелоксикам, целекоксиб) широко застосовуються і при хронічній подагрі. Дуже ефективний часом препарат поєднаної дії – аломарон (вже другого тижня прийому баланс сечової кислоти наближається до нормальних величин.
Сечова кислота – безбарвні кристали, погано розчинні у воді, етанолі, діетиловому ефірі, розчинні в розчинах лугів, гарячої сірчаної кислоті та гліцерині.