Види екстрасистол Екстрасистоли можуть бути поодинокі або групові, а також надшлуночкові (вони суправентрикулярні, вони ж передсердні) і шлуночкові. Більш небезпечні екстрасистоли, що виникають у шлуночках. Вони можуть трансформуватися в загрозливе для життя хворого ускладнення – фібриляцію шлуночків.
Екстрасистоли, безперечно, є найпоширенішим порушенням ритму серця. Вони часто реєструються у здорових осіб. Під час проведення добового моніторування ЕКГ статистичної «нормою» екстрасистол вважається приблизно до 200 надшлуночкових екстрасистол та до 200 шлуночкових екстрасистол на добу.
Найбільш оптимальними засобами для лікування екстрасистолії є бета-блокатори. Призначення інших антиаритмічних препаратів і тим більше їх комбінацій у більшості випадків є необґрунтованим, особливо у пацієнтів з безсимптомною екстрасистолією.
Тахіаритмія – це, навпаки, патологічно швидкий серцевий ритм (зазвичай від 100 до 600 ударів на хвилину), причина якого або у верхніх камерах серця (фібриляція передсердя), або нижніх (фібриляція шлуночків).