Любили козаки гуляння, спілкування, любили і випити, але не напитися, а поспівати пісні, повеселитися, потанцювати. За столом біля козаків горілку не розливали, а підносили на розносі (підносі) і, якщо хтось уже перехопив «зайву», то його просто обносили, а то й відправляли проспатися.Apr 23, 2004
Стіл ломився від страв, коли козаків зустрічали після походів або чекали бажаних гостей — м'ясо, птах, дичину, мочені яблука, соління, пироги, млинці, заправлені каймаком і кавуновим медом (нордеком), знаменита донська риба: балики осетрові, донський оселедець, щірба (вуха), за жар і яйцем дрібна рибка.
Традиційний спосіб життя козаків полягав у поєднанні військової служби з господарськими заняттями. Станиця із її земельним наділом – юртом – була сільськогосподарською громадою. Але козацька громада відрізнялася від громади селянської, яка існувала у Центральній Росії.
Козаки жили у простих, суворих умовах. Рили примітивні землянки, які у разі небезпеки можна було закинути та перейти на нову територію. Харчування видобували собі полюванням і рибалкою, іноді займалися збиранням. Грабували сусідні села та області.